Главная » Статьи » Ответы на вопросы

Структурные элементы, функции и стадии социального конфликта.
Структурные элементы, функции и стадии социального конфликта.
 Элементы конфликта: К необходимым условиям социального конфликта отно-сятся социальная позицию, экономическое положение людей, а также степень иденти-фикации человека с конкретной группой, культурная зрелость. Положение, запечатлен-ное в желаниях, чувствах и жизненных планах, превращается в совокупность сложных стимулов деятельности - в интересы, которые и выступают в качестве основного мотива социального поведения. Противоречие же социальных интересов является главной при-чиной конфликтов. Социальная причинность конфликта определяется такими социоло-гическими категориями как потребности, интересы и ценности.  
Структура социального конфликта может быть представлена следующим образом: 1) противоречие, которое выражено в проблеме и является объективной предпосылкой конфликта (источник конфликта); 2) люди как носители данного противоречия, представляющие различные социальные интересы (субъекты конфликта); 3) объект конфликта (скрытые нужды) - блага, ресурсы, по которых поводу чего возникает конфликт; 4) предмет конфликта (открытые нужды) - материальные образования с ним связанные; 5) столкновение субъектов конфликта (процесс, активная фаза). Столкновение также характеризуется эмоциональной окраской и психологическими установками субъектов. Поскольку конфликт представляет собой высшую (активную) стадию развития противоречия, то в случае отсутствия последней составляющей (столкновения) мы имеем дело с латентным, т. е. скрытым конфликтом, выявление которого наиболее сложно. Такой конфликт также можно назвать "недоразвитым” в силу его остановки своего развития на стадии противоречия. Функции конфликта: За своєю природою конфлікт може бути носієм як конструктивних, так і деструктивних тенденцій, що зумовлює його позитивні та негативні функції. До по¬зитивних відносять:
— сигналізування про осередки соціальної напру¬ги — конфлікт дає змогу не тільки з'ясувати невирішені проблеми, а й сприяє відкритому вираженню позицій та інтересів;
— інноваційна — сприяє розвиткові суспільства за¬вдяки трансформації старих форм, руйнуванню не¬життєздатних структур;
— консолідуюча (інтегративна) — полягає в об'єд¬нанні людей, що захищають власні інтереси, у виник¬ненні інтересу до співпраці;
— активізація соціальних зв'язків — конфлікт ін¬тенсифікує, динамізує взаємодію людей, що позитив¬но позначається на темпах розвитку суспільства;
— комунікативна — їй передує усвідомлення уча¬сниками конфлікту власних та чужих інтересів; реалі¬зується вона через пошук компромісу, взаємопристо-сування учасників конфліктної ситуації;
— зняття психологічної напруги — часто саме конфлікт є найефективнішим засобом нейтралізації психологічної напруги між його учасниками, стиму¬лом до пошуку компромісів.
Попри те, будь-який конфлікт таїть у собі загрозу стабільності соціальної системи,
нормальному функ¬ціонуванню суспільства, нерідко призводить і до де¬градації його учасників. Все це дає підстави для ви¬сновків і про негативні функції конфлікту як соціаль¬ного явища, найсуттєвішими з яких є
— дестабілізуюча — проявляється в порушенні со¬ціального клімату, єдності, стабіль-ності суспільства, окремих його сфер, спільнот, колективів;
— дезінтегруюча — спричиняє послаблення соціаль¬них зв'язків у суспільстві, роз'єдна-ність, віддаленість його сфер, а також ускладнення пошуку компромісів;
— аксіологічна — втілюється у загостреному сприй¬нятті, оцінці цінностей, щодо яких спалахнула конфлік¬тна ситуація, намаганні змінити систему пріоритетів тощо.
  Будь-який конфлікт таїть загрозу певним ціннос¬тям, інтересам суспільства, соціальних спільнот, груп, індивідів, що породжує намагання відстояти, захисти¬ти їх різними, інколи й некоректними методами, а це спричиняє новий виток конфліктної ситуації. Тому при їх розв'язанні необхідно враховувати не лише особливості конфлікту, характеристики та ін-тереси конфліктуючих сторін, а передусім причини, що його спровокували.
  Стадии конфликта: Динамика социального конфликта включает в себя следующие элементы и фазы: 1). Причина конфликта: несовпадение интересов (объективное проти-воречие); 2). Факторы, влияющие на возможность разрастания, причины конфликта (обострение объективного противоречия); 3). Осознание субъектами конфликта проти-воречивости интересов (конфликтная ситуация); 4). Инцидент (повод) для конфликта; 5). Реакция субъектов на конфликт. 6а). Пассивная (конфликт не происходит); 6б). Активная (конфликт происходит): деструктивный уровень - конструктивный уровень; 7). Управле-ние конфликтом; 8а). Происходит; 8б). Не происходит; 9а). Функциональные (позитив-ные) последствия; 9б). Дисфункциональные (негативные) последствия; 10). Регулирова-ние и разрешение конфликта.


Категория: Ответы на вопросы | Добавил: socna5 (05.12.2008)
Просмотров: 3389 | Комментарии: 2 | Рейтинг: 1.5/2
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]