Социально-демографические процессы и их носители. 

Субъекты с.-дем структуры — социальные группы по полу и возрасту, семья как ячейка общества. Изучают: процессы воспроизводства населения, генетическую структуру (соотношение коренного и пришлого населения). Типы воспроизводства: высокая рождаемость, низкая смертность (положительный прирост); низкая рождаемость, высокая смертность(отрицательный прирост), балланс (нулевой прирост). Оптимальность структуры определяется носителями: дети до 14. взрослые 15-55, старики свыше 56. Лучше, когда преобладают дети. Нарушение балланса сказывается на всём общ-ве. Важно также состояние здоровья населения. Структура на Укр.: мужчины 47 %. женщины 53 %, старение населения, отрицательный прирост, 20-39 летних больше, чем 40-49 летних. Описание демографических процессов – общая характеристика численности, возрастно-полового, брачного и семейного состава на-селения, общего уровня и тенденций демографических процессов в конкретных условиях места и времени. Оно проводится, как правило, на основании статистических данных или же их реконструкции по другим источникам; часто дается в сравнении с другими территориями и периодами времени. Такое описание дает представление о демографической ситуации. 
Зниження природного приросту спричиняє деформацію віко¬вої структури населення, зумовлює зниження природного приро¬сту трудових ресурсів. "Старіння" населення при-зводить до збіль¬шення економічного навантаження на працездатних, труднощів у фор-муванні трудових ресурсів, забезпеченні народного господар¬ства робочою силою.
Підвищення рівня життя населення в територіальному розрізі залежить від раціональ-ного використання трудових ресурсів, що відображено і в затратах живої праці на вироб-ництво відповідної продукції.
Для характеристики розміщення населення використовують поняття "розселення". Роз-селення є міським і сільським. Основни¬ми чинниками розселення, в тому числі його інтенсивності і напря¬мів, є соціально-економічні (розвиток та розміщення продуктив¬них сил тощо), природні та демографічні.Територіальні особливості розселення, крім того, залежать від інтенсивності та напрямів постійних та маятникових переміщень населення.
Щодо темпів зростання населення України, то вони надто повільні через зниження природного приросту, його механічну рухливість та інтенсивний відплив осіб молодого віку, що зумовлює деформацію вікової структури працездатних. 
Загрозою для перспектив розвитку нації стають обсяги й темпи депопуляції, тобто абсо-лютного зменшення населення внаслідок перевищення кількості померлих над кількістю народжених. Втрачені в Україні традиції багатодітності. Процес зниження народжуваності характерний для багатьох розвинених країн світу, нині це загальна тенденція демографічного розвитку. Але є та межа зниження народжуваності, яку не можна переступити, оскільки за нею - процес депопуляції набуває незворотного характе-ру. Україна сьогодні підійшла до цієї межі. Крім того, різко зменшилася кількість шлюбів, зростає число розлучених, удівців і особливо удовиць, збільшується частка бездітних і однодітних родин, а це ще більше погіршує демографічні перспективи держави. В Україні постійно зростає рівень смертності населення. Спостерігається особливо висока смертність чоловіків у працездатному віці, яка перевищує смертність жінок в аналогічному віці майже вчетверо. Відбувається зростання смертності населення від інфекційцних та паразитарних хвороб, що є ганебним явищем для цивілізованої країни. Збільшилася смертність від туберкульозу, Зростає смертність від факторів, спричинених соціальною напругою. В результаті зниження народжуваності населення країни "старішає". серйозну проблему для ефективної внутрішньої політики становлять різке соціальне розшарування і диференціація суспільства, що переростають у небезпечну соціальну поляризацію - на дуже бідних та дуже багатих. Рівень безробіття в відношення чисельності зареєстрованих безробітних до всього економічно активного населення Ще однією загрозою для перспектив розвитку країни є реальна можливість втрати інтелектуального потенціалу наявного населення. Якщо економічні реформи в Україні зазнають невдачі, то значна частина її громадян може прийняти рішення емігрувати до сусідніх країн, у тому числі Заходу, сподіваючись знайти там краще життя.